Але ми чомусь іноді не помічаємо цієї краси, а швидкі думки та спогади, неначе перелітні пташки, переносять нас у чудовий час літньої пори, сповненої довгоочікуваним відпочинком, цікавими й незабутніми подорожами та новими яскравими враженнями.
Цьогорічне літо, яке вже потихеньку ховається за обрій, було одним з найкращих у моєму житті, адже я здійснила одну зі своїх давніх мрій - завітала до одного з найкрасивіших міст світу, до нашої прекрасної столиці - міста Києва, який закохує в себе з першого погляду.Он там, вдалині, видніється синя смуга спокійного Дніпра-Славутича, що несе свої чисті води до зелених схилів, десь серед славнозвісних каштанів виблискують золоті високі бані київських святинь, а в самому серці столиці дивиться на всіх згори українська дівчина-берегиня, чий погляд та думки летять до всієї української землі, до сильного українського народу.
У Києві вражає все: монументальність, краса та давнина пам'яток, простір вулиць та такий незвичний для нас, мешканців маленького міста, Київський метрополітен. Але найбільш за все мені сподобалось блукати вулицями столиці просто так, навмання, адже саме в таких закуточках та провулках, вкритих давньовіковою брущаткою, можна відчути справжній дух поважного, але вічно молодого Києва.
Насолодившись красою і величчю нашої столиці та зазирнувши в різні її куточки, я вирішила здійснити ще одну свою давню мрію, і от саме Київ нарешті подарував мені цього літа можливість перетворити мрію на дійсність: я нарешті потоваришувала з ковзанами та таким ковзким та «страшним» на перший погляд льодом гладенької ковзанки, що виблискує з-під леза ковзана та тягне до себе своєю чистотою та загадковістю.
Але цей блискучий лід дуже суворо приймає до себе нових гостей і чомусь не поспішає кидати нам під боки м'якенькі подушки. І для того, щоб навчитися добре триматися на ковзанах, доведеться не один раз стати перед ним, білим господарем, на коліна, розпластатися на весь зріст та ще отримати в подарунок пакуночок синців. Але то все дріб'язок, адже таких вражень, як на ковзанці, ви не отримаєте ніде, запевняю вас!
Мені хотілося побути в Києві ще хоч трошки, але годинник нагадував, що час вже спливає, а потяг, що повезе мене до Криму, на жаль, не чекатиме...
Ще раз проїхала я підземним транспортом, слухаючи його невдоволене гуркотіння, до якого вже почала звикати, доїхала до вокзалу та зайняла своє місце в потязі, який стрілою помчав мене додому, до міста двох морів.
Ця літня подорож подарувала мені безліч нових яскравих і незабутніх вражень.
Подорожуйте і ви, адже саме завдяки подорожам наше життя переливається новими незабутніми барвами та стає яскравішим!
Миронова Ольга
Комментариев 0